Ківерцівське культурно-освітнє училище – спеціалізований навчальний заклад для підготовки кадрів культури, у т. ч. й бібліотечних працівників, перший серед подібних на Волині. До реорганізації, що відбулась у 1962 р., діяв під назвою Ківерцівський технікум підготовки культурно-освітніх працівників.

Навчальний заклад створений за розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 24.07.1952 р. № 18734-Р, наказом Міністерства вищої освіти СРСР від 01.08.1952 р., постановою Ради Міністрів УPCP від 09.08.1952 р. № 2564, оскільки у повоєнний час в західних областях України гостро бракувало кадрів працівників культури з фаховою освітою та відповідною ідеологічною підготовкою. Наступним етапом стало прийняте 15.08.1952 р. рішення виконкому Волинської обласної ради депутатів трудящих, під назвою «Про відкриття технікуму підготовки культосвітніх працівників в м. Ківерцях». Організаційними і практичними питаннями створення матеріально-технічної бази технікуму в Ківерцях, укомплектування його адміністративним та педагогічним персоналом займалися Комітет у справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів УРСР та інші організації.

Для навчального корпусу технікуму міськими органами влади було виділено приміщення житлового будинку по вул. Ворошилова (нині – Паркова), 6, з попереднім відселенням його мешканців, а складське приміщення по вул. Леніна (нині – Незалежності), 8 переобладнано під гуртожиток. З огляду на недостатню кількість класних кімнат (лише 8) та меблів, у січні 1954 р. під другий навчальний корпус технікуму було передано колишнє приміщення райкому Компартії України. Оперативно вирішувались питання ремонту приміщень, постачання підручників, меблів, музичного та іншого інвентаря, формування навчальної бібліотеки тощо.

Ківерцівський технікум підготовки культурно-освітніх працівників розпочав навчальний процес 1 жовтня 1952 р. і складався з двох відділів – бібліотечної і клубної роботи. Навчання здійснювалось на денній (3 роки) і заочній (4 роки) формах. Ядро колективу викладачів складали спеціалісти, що закінчили виші, здебільшого педагогічні, у Львові, Харкові, Ніжині, Луцьку та ін. Першими викладачами бібліотечних дисциплін стали С. Коломієць, Ф. Шейко, випускниці Харківського державного бібліотечного інституту (ХДБІ) Н. Черносенко і Т. Шевченко.

Перший набір, здійснений протягом вересня 1952 р. – 139 осіб, через рік було 120 вступників. У 1955 р. у технікумі навчалось майже 500 учнів, враховуючи й слухачів профільних курсів. Вже у серпні 1953 р. одна група з 32 осіб, які закінчили 10 класів, і набрана за скороченою програмою навчання без відриву від виробництва, отримавши середню спеціальну освіту, була направлена працювати завідувачами сільськими, районними бібліотеками та іншими культурно-освітніми закладами. Перший випуск спеціалістів за повною програмою навчання відбувся у 1955 р. (121 чол.). Серед них – Н. Білан (Брошко), згодом директор Маневицької районної бібліотеки, кавалер ордена «Знак Пошани»; П. Гоць, бібліотекар-бібліограф, згодом багатолітній завідувач інформаційно-бібліографічного відділу у Львівській ЦМБ ім. Лесі Українки, визнаний людиною року Львова у номінації «Найкращий бібліотекар міста» (1997), відомий поет-пісняр і виконавець та ін. У 1956 р. було випущено близько 70 бібліотекарів, а роком раніше 9 випускників-відмінників продовжили навчання в ХДБІ.

Створена з нуля бібліотека технікуму, якою користувались як учні, так і викладачі, на кінець 1950-х рр. мала у своєму фонді вже 22 тис. книг. У 1963 р. матеріальна база навчального закладу складалась з трьох навчальних корпусів, з корисною площею відповідно – 698, 400 і 530 кв. м, двох гуртожитків площею 644 і 385 кв. м, їдальні, двох складів, котельні, гаража тощо.

Згідно з рішенням Волинської облвиконкому від 14.06.1963 р., з метою удосконалення навчального процесу, залучення до викладання висококваліфікованих кадрів, поглибленого рівня підготовки учнів, оптимізації наявних кадрових і матеріальних ресурсів улітку 1963 р. училище було перебазоване до обласного центру – м. Луцька з відповідною зміною назви. Відповідно до наказу управління культури Волинської облдержадміністрації від 02.11.1990 р. № 342 перейменовано у Луцьке училище культури (унаслідок ліквідації від 1997 р. на його базі та базі Луцького державного музичного училища діяло Волинське державне училище культури i мистецтв ім. І. Ф. Стравінського, з 2017 р. – Волинський коледж культури i мистецтв ім. І. Ф. Стравінського. Матеріальна база в Ківерцях у грудні 1963 р. була передана новоствореному медичному училищу, згодом частина будівель була знесена.

За 11 років діяльності у Ківерцях у технікумі/училищі було підготовлено до 3 тис. професійних культосвітніх кадрів, передусім для роботи в закладах культури у селах і містах Волині. Завдяки цьому вдалося істотно посилити кадровий потенціал бібліотек регіону кваліфікованими працівниками.

 

Явір М. В Ківерцях відкривається технікум культосвітніх працівників / М. Явір // Ленінським шляхом. – 1952. – 31 серп. – С. 2;

Перший випуск у Ківерцівському технікумі // Радянська Волинь. – 1953. –12 серп. – С. 4;

Козловець Г. Новий загін культосвітніх працівників / Г. Козловець // Ленінським шляхом. – 1956. – 4 берез. – С. 2;

Фіч С. Вчитись і вчитись / С. Фіч // Ленінським шляхом. – 1958. – 1 січ. – С. 3;

Танюк Л. С. Слово, Театр, Життя. Вибране в 3-х т. Т. 3. – Життя / Л. С. Танюк. – Київ: Альтерпрес, 2003. – 828 с.

Про роки навчання в Ківерцівському технікумі – С. 51, 53, 56–59, 127, 147–149, 166; 

Денисюк В. Ківерцівський технікум – перший навчальний заклад культури на Волині // Денисюк В. Одержимі творчістю. Про мистецькі та культурно-освітні училища Волині / В. Денисюк. – Луцьк, 2004. – С. 5–22;

Гоць П. Н. Ківерці: Віршовано-пісенний спогад про часи навчання в Ківерцівському культосвітньому технікумі (1952–1955 рр.) / П. Н. Гоць. – Луцьк : Надстир’я, 2010. – 100 с., іл.;

Артесюк Г. К. Нариси історії освіти Ківерцівського району : науково-популярне видання / Г. К. Артесюк, О. Й. Дем’янюк. – Луцьк : Твердиня, 2011. – 172 с., фот.